1. Словник української мови у 20 томах

обіпраний

ОБІ́ПРАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обіпра́ти.

Вона виявилася господинею тямущою, моторною, так що дід завжди ходив обіпраний, обшитий і нагодований (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіпраний — обі́праний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обіпраний — [оуб’іпранией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обіпраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обіпрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обіпраний — ОБІ́ПРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіпра́ти. Вона виявилася господинею тямущою, моторною, так що дід завжди ходив обіпраний, обшитий і нагодований (Тют., Вир, 1960, 75). Словник української мови в 11 томах