обіччя

ОБІ́ЧЧЯ, я, с.

Те саме, що узбі́ччя.

Обіччя вулиці – в частоколі тичок (М. Іщенко);

Двірники мастили вапном дерева і обіччя тротуарів (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me