об'єднавчий

ОБ'ЄДНА́ВЧИЙ, а, е.

Стос. до об'єднання.

Народна українська мова була реальною опорою в процесі національної консолідації, оскільки вона виконувала важливу культурну і об'єднавчу функцію (з наук. літ.);

ІХ з'їзд [славістів] був найбільш представницьким форумом в історії славістики. Його об'єднавчою ідеєю був соціальний прогрес у сучасному світі і зв'язаний з ним розвиток славістики (з наук.-попул. літ.);

Об'єднавча політика;

// На якому відбувається об'єднання.

Він [Вселенський патріарх Варфоломій] висловив надію, що єдина помісна Українська православна церква може бути утворена вже в серпні цього року – після об'єднавчого Собору (з газ.).