об'єднавчий

об'єдна́вчий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єднавчий — Єднальний, інтегральний, стрижневий, здатний об'єднати, ур. братущий, фр. унітарний <н. крок>. Словник синонімів Караванського
  2. об'єднавчий — -а, -е. Стос. до об'єднання. || На якому відбувається об'єднання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. об'єднавчий — ОБ'ЄДНА́ВЧИЙ, а, е. Стос. до об'єднання. Народна українська мова була реальною опорою в процесі національної консолідації, оскільки вона виконувала важливу культурну і об'єднавчу функцію (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах