об'єктивний
ОБ'ЄКТИ́ВНИЙ¹, а, е.
1. Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; протилежне суб'єктивний.
Із заробітною платою зв'язана дія як суб'єктивних факторів зростання продуктивності праці, .. так і об'єктивних (з наук.-попул. літ.);
Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об'єктивних обставин мусив залишитись безкарним (Ірина Вільде).
2. Позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення; безсторонній, неупереджений.
Треба бути щирим, без жалю до себе одвертим, правдивим, об'єктивним (С. Васильченко);
Вже в збірці “Голубі ешелони”, а особливо в творах 30-х років, П. Панч визначився як письменник з нахилом до спокійного, об'єктивного викладу (з наук. літ.).
ОБ'ЄКТИ́ВНИЙ², а, е, спец.
Прикм. до об'єкти́в.
Якщо фотографований будинок не вміщається на матовому склі, то піднімають вгору об'єктивну дошку апарата (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- об'єктивний — об'єкти́вний 1 прикметник незалежний від людської свідомості; неупереджений об'єкти́вний 2 прикметник від: об'єктив Орфографічний словник української мови
- об'єктивний — Безсторонній, неупереджений; (світ) ФІЛ. зовнішній, довколишній, реальний, дійсний. Словник синонімів Караванського
- об'єктивний — I -а, -е. 1》 Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; прот. суб'єктивний. Об'єктивна істина. Об'єктивний світ. Об'єктивна реальність — найбільш загальне визначення світу, природи, буття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- об'єктивний — БЕЗСТОРО́ННІЙ (про людей або їхнє ставлення до кого-, чого-небудь — позбавлений упередження, суб'єктивності), ОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕЗАЦІКА́ВЛЕНИЙ, БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (без заздалегідь сформованої думки, звичайно негативної, про кого-, що-небудь)... Словник синонімів української мови
- об'єктивний — рос. объективный 1. Той, що існує у світі, поза свідомістю і незалежно від неї. 2. Справедливий, неупереджений. реальний. Eкономічна енциклопедія