1. Великий тлумачний словник сучасної мови

об'єктивний

об'єкти́вний

I -а, -е.

1》 Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; прот. суб'єктивний. Об'єктивна істина. Об'єктивний світ.

Об'єктивна реальність — найбільш загальне визначення світу, природи, буття.

Об'єктивне право юр. — право як сукупність норм, на відміну від прав, що надаються окремим особам (суб'єктам).

Об'єктивний ідеалізм філос. — один з основних різновидів ідеалістичного напрямку, який визнає основою всього сущого абстрактну свідомість (дух, світовий розум і т. ін.).

Об'єктивні показники мед. — показники хвороби, які мають зовнішній вияв (на противагу суб'єктивним).

2》 Позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення; безсторонній, неупереджений.

II -а, -е, спец.

Прикм. до об'єктив.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єктивний — об'єкти́вний 1 прикметник незалежний від людської свідомості; неупереджений об'єкти́вний 2 прикметник від: об'єктив Орфографічний словник української мови
  2. об'єктивний — Безсторонній, неупереджений; (світ) ФІЛ. зовнішній, довколишній, реальний, дійсний. Словник синонімів Караванського
  3. об'єктивний — ОБ'ЄКТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; протилежне суб'єктивний. Із заробітною платою зв'язана дія як суб'єктивних факторів зростання продуктивності праці, .. Словник української мови у 20 томах
  4. об'єктивний — БЕЗСТОРО́ННІЙ (про людей або їхнє ставлення до кого-, чого-небудь — позбавлений упередження, суб'єктивності), ОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕЗАЦІКА́ВЛЕНИЙ, БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (без заздалегідь сформованої думки, звичайно негативної, про кого-, що-небудь)... Словник синонімів української мови
  5. об'єктивний — рос. объективный 1. Той, що існує у світі, поза свідомістю і незалежно від неї. 2. Справедливий, неупереджений. реальний. Eкономічна енциклопедія