1. Великий тлумачний словник сучасної мови

об'єктив

об'єкти́в

-а, ч.

Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до предмета, якого спостерігають або фотографують.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єктив — об'єкти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. об'єктив — ОБ'ЄКТИ́В, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до предмета, який спостерігають або фотографують. Найважливіші оптичні частини мікроскопа – це окуляр та об'єктив (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. об'єктив — гол. частина проекційних і фотоапаратів, мікроскопів, телескопів; система лінз, іноді дзеркал або лінз та дзеркал водночас, яка створює зображення предмета (напр., на фотоемульсії у фотоапаратах, на екрані у випадку проекційних апаратів). Універсальний словник-енциклопедія