об'єктивація
об'єктива́ція
-ї, ж.
1》 В ідеалістичній філософії – перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність.
2》 Втілення чого-небудь у предметних формах, образах і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- об'єктивація — об'єктива́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- об'єктивація — [обйеиктиевац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- об'єктивація — ОБ'ЄКТИВА́ЦІЯ, ї, ж. 1. В ідеалістичній філософії – перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність. Словник української мови у 20 томах
- об'єктивація — I ОБ'ЄКТИВАЦІЯ — перетворення суб'єктивного (властивостей, притаманних суб'єктові) в об'єктивне (у властивості об'єкта), що відбувається у діяльнісному процесі. Під... Філософський енциклопедичний словник