об'єктивація

об'єктива́ція

-ї, ж.

1》 В ідеалістичній філософії – перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність.

2》 Втілення чого-небудь у предметних формах, образах і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єктивація — об'єктива́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. об'єктивація — [обйеиктиевац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. об'єктивація — ОБ'ЄКТИВА́ЦІЯ, ї, ж. 1. В ідеалістичній філософії – перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність. Словник української мови у 20 томах
  4. об'єктивація — I ОБ'ЄКТИВАЦІЯ — перетворення суб'єктивного (властивостей, притаманних суб'єктові) в об'єктивне (у властивості об'єкта), що відбувається у діяльнісному процесі. Під... Філософський енциклопедичний словник