об'єктив

об'єкти́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єктив — -а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до предмета, якого спостерігають або фотографують. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. об'єктив — ОБ'ЄКТИ́В, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до предмета, який спостерігають або фотографують. Найважливіші оптичні частини мікроскопа – це окуляр та об'єктив (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. об'єктив — гол. частина проекційних і фотоапаратів, мікроскопів, телескопів; система лінз, іноді дзеркал або лінз та дзеркал водночас, яка створює зображення предмета (напр., на фотоемульсії у фотоапаратах, на екрані у випадку проекційних апаратів). Універсальний словник-енциклопедія