об'їздити

ОБ'ЇЗДИ́ТИ¹ див. об'їжджа́ти¹.

ОБ'Ї́ЗДИТИ¹, ї́жджу, ї́здиш, док., кого, що.

Їздячи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох людей і т. ін.

Бесіда ставала легкою і невимушеною, знайшлися спільні знайомі у Києві і по Чернігівщині, яку Шевченко об'їздив уздовж і впоперек (З. Тулуб);

Він двадцять років плавав по морях і океанах і об'їздив усі світові порти (Ю. Смолич);

Він об'їздив Крим, Кавказ Та й забрів чомусь до нас (С. Олійник).

ОБ'ЇЗДИ́ТИ² див. об'їжджа́ти².

ОБ'Ї́ЗДИТИ² див. об'їжджа́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'їздити — об'ї́здити 1 дієслово доконаного виду проїхати навколо; обминути; побувати в багатьох місцях об'ї́здити 2 дієслово доконаного виду привчити коня до їзди; перевірити придатність об'їзди́ти 1 дієслово недоконаного виду їхати навколо; обминати... Орфографічний словник української мови
  2. об'їздити — I [оубйіздиетие] -йіжджу, -диеш; нак. -йіз'д', -йіз'д'теи, док. (побувати в багатьох місцях) II [обйіздитие] -йіжджу, -диш, -диемо, -диете; нак. -ди, -з'д'іт', недок. (об‘їжджати) Орфоепічний словник української мови
  3. об'їздити — I об'їзд`итидив. об'їжджати I. II об'`їздити-їжджу, -їздиш, док., перех. Їздячи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох людей і т. ін. III об'`їздитидив. об'їжджати II. IV об'їзд`итидив. об'їжджати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. об'їздити — I. ОБ'Ї́ЗДИТИ (їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь), ОБ'Ї́ХАТИ, ОБКОЛЕСИ́ТИ (ОБКОЛЕСУВА́ТИ розм.), ВИ́ЇЗДИТИ, ОБЛІТА́ТИ підсил., ОБКРУТИ́ТИ розм., ОБМІ́РЯТИ розм., ОБМІ́РИТИ розм. рідше. — Недок.: об'їжджа́ти, об'їзди́ти, обкру́чувати, обмі́рювати. Словник синонімів української мови
  5. об'їздити — Об'ї́здити, -джу, -диш гл. Объѣздить, изъѣздить. --------------- Об'їзди́ти, -джу́, -ди́ш гл. = об'їзджати. Словник української мови Грінченка