оволодівання

ОВОЛОДІВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. оволодіва́ти.

Не приховував [Безкоровайний] ніяких труднощів у своєму оволодіванні і своєрідному змаганні з машинами (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оволодівання — оволодіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оволодівання — -я, с. Дія за знач. оволодівати. Великий тлумачний словник сучасної мови