оволодівання
ОВОЛОДІВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. оволодіва́ти.
Не приховував [Безкоровайний] ніяких труднощів у своєму оволодіванні і своєрідному змаганні з машинами (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оволодівання — оволодіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оволодівання — -я, с. Дія за знач. оволодівати. Великий тлумачний словник сучасної мови