1. Словник української мови у 20 томах

оглушений

ОГЛУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до оглуши́ти.

Оглушений і осліплений блискавкою, Іван спинився, закрив очі рукою (П. Колесник);

Іноді і сам падав [Федір] замертво, оглушений шворнем (О. Гончар);

Рифка .. сиділа, оглушена тими словами свого мужа (І. Франко);

* Образно. Він щодня похмеляється в селі або в місті й підібрав собі для кумпанії таких же випивак .. Ходять день у день оглушені самогоном, займатися господарством їм ніколи (П. Козланюк);

// у знач. прикм.

– Коли говорять не дуже голосно, я все можу розуміти і трохи можу розмовляти, – повільно відповів гість і потер рукою оглушене вухо (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оглушений — оглу́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оглушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оглушити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оглушений — ОГЛУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оглуши́ти. Оглушений і осліплений блискавкою, Іван спинився, закрив очі рукою (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах