оглядальник
ОГЛЯДА́ЛЬНИК, а, ч., спец., рідко.
Те саме, що огля́да́ч 2.
А там, де состави готувалися в дорогу, все було як два десятки років тому: примітивна застаріла техніка, оглядальники і слюсарі, які тягали на собі по коліях деталі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оглядальник — огляда́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- оглядальник — -а, ч., спец., рідко. Те саме, що оглядач 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оглядальник — ОГЛЯДА́ЛЬНИК, а, ч., спец., рідко. Те саме, що огля́да́ч 2. А там, де состави готувалися в дорогу, все було як два десятки років тому: примітивна застаріла техніка, оглядальники і слюсарі, які тягали на собі по коліях деталі (Роб. газ., 29.І 1965, 2). Словник української мови в 11 томах