1. Орфографічний словник української мови

оглядальник

огляда́льник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оглядальник — -а, ч., спец., рідко. Те саме, що оглядач 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оглядальник — ОГЛЯДА́ЛЬНИК, а, ч., спец., рідко. Те саме, що огля́да́ч 2. А там, де состави готувалися в дорогу, все було як два десятки років тому: примітивна застаріла техніка, оглядальники і слюсарі, які тягали на собі по коліях деталі (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. оглядальник — ОГЛЯДА́ЛЬНИК, а, ч., спец., рідко. Те саме, що огля́да́ч 2. А там, де состави готувалися в дорогу, все було як два десятки років тому: примітивна застаріла техніка, оглядальники і слюсарі, які тягали на собі по коліях деталі (Роб. газ., 29.І 1965, 2). Словник української мови в 11 томах