оголошуватися

ОГОЛО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ОГОЛОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док.

1. розм., рідко. Наповнюватися голосами, голосними звуками (про певний простір).

Тихе дворище разів по три на день оголошувалося її нестямним криком (Панас Мирний).

2. тільки недок. Пас. до оголо́шувати.

І раптом привселюдно оголошується, що він, Василько, боявся їхати над яром! (О. Донченко);

9 травня оголошується днем всенародного торжества, святом Перемоги (П. Тичина);

Там уже читають списки. Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук .. Навіть збоку неважко вгадати серед натовпу того, чиє саме прізвище в цю мить оголошується (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оголошуватися — оголо́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оголошуватися — [оголошуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. оголошуватися — -ується, недок., оголоситися, -оситься, док. 1》 розм., рідко. Наповнюватися голосними звуками (про певний простір). 2》 тільки недок. Пас. до оголошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оголошуватися — ОГОЛО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ОГОЛОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док. 1. розм., рідко. Наповнюватися голосними звуками (про певний простір). Тихе дворище разів по три на день оголошувалося її нестямним криком (Мирний, IV, 1955, 94). 2. тільки недок. Пас. Словник української мови в 11 томах