ого-го
ОГО-ГО́, виг.
Уживається для вираження сильного здивування, захоплення і т. ін. з приводу чогось надзвичайного, несподіваного, непередбаченого і т. ін.
А голос у діда – ого-го! Вночі вийде, як тюкне на собаку якимось диким степовим голосом, – аж мороз піде по шкурі (С. Васильченко);
Ще ого-го які кремезні, Стоять [дуби] сто років, мов залізні (І. Муратов);
– Тоді тримайся його, бо це хлопець ого-го який! (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ого-го — ого-го́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ого-го — див. багато Словник синонімів Вусика
- ого-го — виг. Уживається для вираження сильного здивування, захоплення і т. ін. з приводу чогось надзвичайного, несподіваного, непередбаченого і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ого-го — ОГО-ГО́, виг. Уживається при вираженні сильного здивування, захоплення і т. ін. з приводу чогось надзвичайного, несподіваного, непередбаченого і т. ін. А голос у діда — ого-го!... Словник української мови в 11 томах