огрудкування

ОГРУДКУВА́ННЯ, я, с., спец.

Виготовлення міцних кульок способом спікання дрібних і пилуватих матеріалів (руди, глини тощо).

Огрудкуванню піддають не тільки тонко подрібнені концентрати з бідних залізних руд, а й порівняно багаті аглоруди (з газ.);

Фабрика огрудкування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me