огрудкування
ОГРУДКУВА́ННЯ, я, с., спец.
Виготовлення міцних кульок способом спікання дрібних і пилуватих матеріалів (руди, глини тощо).
Огрудкуванню піддають не тільки тонко подрібнені концентрати з бідних залізних руд, а й порівняно багаті аглоруди (з газ.);
Фабрика огрудкування.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me