огрядненький
ОГРЯ́ДНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Досить огрядний.
Стріла нас панночка, вже доросла й огрядненька собі, нівроку (Марко Вовчок);
– А хіба ви комбайнів не любите? – запитали ми огрядненьку жіночку (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огрядненький — огря́дне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- огрядненький — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- огрядненький — -а, -е. Досить огрядний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огрядненький — ОГРЯ́ДНЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить огрядний. Стріла нас панночка, вже доросла й огрядненька собі, нівроку (Вовчок, І, 1955, 15); — А хіба ви комбайнів не любите? — запитали ми огрядненьку жіночку (Вишня, II, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах
- огрядненький — Огрядненький, -а, -е ум. отъ огрядний. Словник української мови Грінченка