огрядненький

ОГРЯ́ДНЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить огрядний.

Стріла нас панночка, вже доросла й огрядненька собі, нівроку (Вовчок, І, 1955, 15);

— А хіба ви комбайнів не любите? — запитали ми огрядненьку жіночку (Вишня, II, 1956, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огрядненький — огря́дне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. огрядненький — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. огрядненький — -а, -е. Досить огрядний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огрядненький — ОГРЯ́ДНЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить огрядний. Стріла нас панночка, вже доросла й огрядненька собі, нівроку (Марко Вовчок); – А хіба ви комбайнів не любите? – запитали ми огрядненьку жіночку (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  5. огрядненький — Огрядненький, -а, -е ум. отъ огрядний. Словник української мови Грінченка