1. Словник української мови у 20 томах

огузок

ОГУ́ЗОК, зка, ч.

1. спец. Стегнова частина м'ясної туші.

Усе було у хазяйки: й ошийок, і огузок, і реберця. І то все недорого (з газ.).

2. розм. Те саме, що гузи́р 2.

Він пощупав тут і там пальцями, а потім таки розв'язав якийсь огузок і полюбувався зерном у тремтливих долонях (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огузок — огу́зок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. огузок — -зка, ч. 1》 спец. Стегнова частина м'ясної туші. 2》 розм. Те саме, що гузир 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огузок — ГУЗИ́Р (місце, де зав'язаний мішок), ОГУ́ЗОК розм., ГИ́ЧКА розм. Обома руками вхопився (Поцілуйко) за гузир мішка і, підпихаючи його коліном, поперед себе виволік за двері (М. Словник синонімів української мови
  4. огузок — ОГУ́ЗОК, зка, ч. 1. спец. Стегнова частина м’ясної туші. 2. розм. Те саме, що гузи́р 2. Він пощупав тут і там пальцями, а потім таки розв’язав якийсь огузок і полюбувався зерном у тремтливих долонях (Козл., Весн. шум, 1952, 91). Словник української мови в 11 томах