огірок
ОГІРО́К, рка́, ч.
1. перев. мн. Овочева городня рослина родини гарбузових із сланким стеблом і зеленими довгастими плодами.
Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків (І. Нечуй-Левицький);
Генріх під огірки відводив ліпший ґрунт і брав за них утридорога (С. Чорнобривець).
2. Плід цієї рослини.
Він обговорював з нею докладно, що нову діжку треба вимочить добре, щоб огірки не пахли (М. Коцюбинський);
Стіл увесь був заставлений тарілками і блюдами з їжею .. Зеленіли пругкі ніжинські огірки, щойно вийняті з розсолу (І. Микитенко);
* У порівн. Не в шутку молодець був жвавий, Товстий, високий, кучерявий, Обточений, як огірок (І. Котляревський).
(1) Як огіро́к – те саме, що Як огіро́чок (див. огіро́чок).
Щоб на ранок був мені як огірок! (із журн.).
△ (2) Скаже́ний огіро́к – однолітня шорсткувата рослина сімейства гарбузових.
Значення в інших словниках
- огірок — огіро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- огірок — [ог'ірок] -рка, м. (на) -рку, мн. -рки, -рк'іў Орфоепічний словник української мови
- огірок — -рка, ч. 1》 перев. мн. Овочева городня рослина родини гарбузових зі сланким стеблом і невеликими довгастими плодами. Скажений огірок — те саме, що огірок-пирскач. 2》 Довгастий зелений плід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огірок — Однорічна трав'яниста рослина родини гарбузових, овочева культура, походить із Індії; плід — гарбуз зеленого або жовтого кольору, з шипами або без них з приємним смаком і специфічним запахом; в Україні вирощують... Універсальний словник-енциклопедія
- огірок — Огіро́к і рідше гіро́к, -рка́; -рки́, -ркі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- огірок — ОГІРО́К, рка́, ч. 1. перев. мн. Овочева городня рослина родини гарбузових із сланким стеблом і невеликими довгастими плодами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах