одарений
ОДА́РЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. до одари́ти.
2. у знач. прикм. Здібний.
З природи гарний і одарений, не хотів [Іван] вчитися і був вічно в конфлікті з учителями (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одарений — ода́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- одарений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до одарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одарений — ОДА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до одари́ти. З природи гарний і одарений, не хотів [Іван] вчитися і був вічно в конфлікті з учителями (Коб., III, 1956, 335). Словник української мови в 11 томах