1. Словник української мови в 11 томах

одарений

ОДА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до одари́ти.

З природи гарний і одарений, не хотів [Іван] вчитися і був вічно в конфлікті з учителями (Коб., III, 1956, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одарений — ода́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. одарений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до одарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одарений — ОДА́РЕНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до одари́ти. 2. у знач. прикм. Здібний. З природи гарний і одарений, не хотів [Іван] вчитися і був вічно в конфлікті з учителями (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах