одержувач
ОДЕ́РЖУВАЧ, а, ч.
Той, хто що-небудь одержує.
Реакція на переливану кров залежить, при інших однакових умовах, від стану організму одержувача (з наук. літ.);
Одержувач кореспонденції.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одержувач — оде́ржувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- одержувач — г. відборець; (кореспонденції) адресат. Словник синонімів Караванського
- одержувач — -а, ч. Той, хто що-небудь одержує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одержувач — ОДЕ́РЖУВАЧ, а, ч. Той, хто що-небудь одержує. Реакція на переливану кров залежить, при інших однакових умовах, від стану організму одержувача (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 267); Одержувач кореспонденції. Словник української мови в 11 томах