одержувач

г. відборець; (кореспонденції) адресат.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одержувач — оде́ржувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. одержувач — -а, ч. Той, хто що-небудь одержує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одержувач — ОДЕ́РЖУВАЧ, а, ч. Той, хто що-небудь одержує. Реакція на переливану кров залежить, при інших однакових умовах, від стану організму одержувача (з наук. літ.); Одержувач кореспонденції. Словник української мови у 20 томах
  4. одержувач — ОДЕ́РЖУВАЧ, а, ч. Той, хто що-небудь одержує. Реакція на переливану кров залежить, при інших однакових умовах, від стану організму одержувача (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 267); Одержувач кореспонденції. Словник української мови в 11 томах