одкровення
ОДКРОВЕ́ННЯ, я, с., уроч.
1. Те, що несподівано відкриває істину, вносить ясність, розуміння.
Кожен урок в музеї – як одкровення для юних сердець (з газ.);
В якому одкровенні пізнає правду стомлена душа? (Л. Костенко);
// Істина, передана віруючому Богом у момент осяяння.
Текст Біблії християни називають Святим Письмом, одкровенням Бога, його завітом (з наук. літ.);
Як одкровення пророка свідчить:“Всілякий, хто ім'я Господа призове, порятується” (І. Драч);
Відомо, що древні греки сприймали поетичну творчість як акт несвідомий, як божественне одкровення (з наук. літ.).
2. Відверта розповідь, розкриття таємниць.
Замість очікуваних полум'яних одкровень окрилених вчителів вони зустріли байдужість (із журн.);
Роздумування завуча для мене звучали якимось одкровенням з боку Шухновського (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- одкровення — одкрове́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- одкровення — (Боже) пророцтво; (у момент прозріння) кн. осявання; (грішника) сповідь; (щось нове) відкриття; пор. НАДХНЕННЯ. Словник синонімів Караванського
- одкровення — -я, с., книжн., рел., заст. 1》 Раптове осягнення істини, доступне лише обранцям у момент містичного осявання, що, за християнськими догматами, йшло безпосередньо від Бога; об'явлення. 2》 Щось нове, досі не відоме, щойно відкрите, з'ясоване. 3》 Відверта розповідь; сповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одкровення — Відкриття, новина Словник чужослів Павло Штепа
- одкровення — У християнстві спасенна, особова поява Бога людині; предметом о. є Бог, кульмінаційним пунктом чи повнею о. — Ісус Христос; о. здійснюється через події (дії) і слова Бога, внутрішньо пов'язані між собою; на Церкву покладено обов'язок дотримання, передавання й інтерпретування о. Універсальний словник-енциклопедія
- одкровення — ОДКРОВЕННЯ (об'явлення) (від грецьк. άποκάλνψιζ — розкриття, одкровення) — категорія теології та поняття релігійної свідомості, що означає акт та процес Божественного самовиявлення, розкриття Божественної істини. О. сприймається не розсудком, а серцем. Філософський енциклопедичний словник
- одкровення — ОДКРОВЕ́ННЯ, я, с., книжн., заст. 1. Раптове осягнення істини, доступне лише обранцям у момент містичного осявання, що, за християнськими догматами, нібито йшло безпосередньо від бога. Словник української мови в 11 томах