однобічність
ОДНОБІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. однобі́чний 4.
Всією своєю творчістю він [Т. Шевченко] ясно показав однобічність панського уявлення про народну пісню і про фольклор як про ніжну гармонію (з наук. літ.);
Гору взяло вчення Шаммаї, з його вузькістю і однобічністю. Сила-силенна приписів заступила саму суть Закону під виглядом його обґрунтування (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- однобічність — однобі́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- однобічність — [одноб’ічн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- однобічність — -ності, ж. Властивість за знач. однобічний 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- однобічність — ОДНОБІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. однобі́чний 3. Се той, нелюбий .. авторові "ультрареалізм", котрий .. при всій своїй однобічності зробив великий поворот у літературі російській (Фр., XVI, 1955, 11); Всією своєю творчістю він [Т. Словник української мови в 11 томах