однобічність

ОДНОБІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. однобі́чний 3.

Се той, нелюбий .. авторові "ультрареалізм", котрий .. при всій своїй однобічності зробив великий поворот у літературі російській (Фр., XVI, 1955, 11);

Всією своєю творчістю він [Т. Шевченко] ясно показав однобічність панського уявлення про народну пісню і про фольклор як про ніжну гармонію (Від давнини.., І, 1960, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однобічність — однобі́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. однобічність — [одноб’ічн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. однобічність — -ності, ж. Властивість за знач. однобічний 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. однобічність — ОДНОБІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. однобі́чний 4. Всією своєю творчістю він [Т. Шевченко] ясно показав однобічність панського уявлення про народну пісню і про фольклор як про ніжну гармонію (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах