1. Словник української мови в 11 томах

однобічно

ОДНОБІ́ЧНО. Присл. до однобі́чний 3.

Не можна впливати на організм однобічно, ізольовано від середовища, від виховання (Шк. гігієна, 1954, 4);

У "Сурмах" та в "Золотому павучкові" я показав ворога в комсомолі, але зробив це однобічно (Донч., VI, 1957, 582).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однобічно — однобі́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. однобічно — Присл. до однобічний 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однобічно — ОДНОБІ́ЧНО. Присл. до однобі́чний 3, 4. Одноманітна фізична праця однобічно розвиває м'язову систему, тому що в ній постійно беруть участь ті самі групи м'язів (з навч. літ.); Не можна впливати на організм однобічно, ізольовано від середовища, від виховання (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах