1. Словник української мови у 20 томах

одновухий

ОДНОВУ́ХИЙ, а, е.

Який має одне вухо; з одним вухом.

– Маєш, Крук, щастя, що вже потрапив до мене, – сказав Юркові одновухий, мабуть, від шаблі якогось будьоннівця, начальник тюрми в мундирі легіонера Пілсудського (П. Козланюк);

З молодих біля худоби був і лишився один Василь Курмаз .. Цей одновухий відлюдько біля скотини шукав собі відраду (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одновухий — однову́хий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одновухий — -а, -е. Який має одне вухо; з одним вухом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одновухий — Однову́хий, -ха, -хе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. одновухий — ОДНОВУ́ХИЙ, а, е. Який має одне вухо; з одним вухом. — Маєш, Крук, щастя, що вже потрапив до мене, — сказав Юркові одновухий, мабуть, від шаблі якогось будьоннівця, начальник тюрми в мундирі легіонера Пілсудського (Козл. Словник української мови в 11 томах