однокровник
ОДНОКРО́ВНИК, а, ч.
Той, хто має з ким-небудь одного батька, але різних матерів (про дітей);
// Родич.
Зійшлися всі однокровники.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- однокровник — див. родич Словник синонімів Вусика
- однокровник — -а, ч., діал. Єдинокровний родич. Великий тлумачний словник сучасної мови
- однокровник — Однокровник, -ка м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у. Словник української мови Грінченка