однокровник

однокро́вник

-а, ч., діал.

Єдинокровний родич.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однокровник — див. родич Словник синонімів Вусика
  2. однокровник — ОДНОКРО́ВНИК, а, ч. Той, хто має з ким-небудь одного батька, але різних матерів (про дітей); // Родич. Зійшлися всі однокровники. Словник української мови у 20 томах
  3. однокровник — Однокровник, -ка м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у. Словник української мови Грінченка