1. Словник української мови у 20 томах

однорідний

ОДНОРІ́ДНИЙ, а, е.

1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками з ким-, чим-небудь.

Однорідні господарства;

Однорідні ситуації;

Для постачання заводів однорідною рудою було створено рудорозподільну станцію Верхівцеве (з наук.-попул. літ.).

2. Який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах.

Однорідне середовище;

Коли вчені дізналися про те, що ядро атома не однорідне, а має певну структуру, вони, природно, вирішили розщепити його штучно (з наук.-попул. літ.);

У видимих променях хмари Венери зовсім однорідні й білі, та в ультрафіолетових чітко видно структуру хмарного шару (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однорідний — однорі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. однорідний — [однор’іднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. однорідний — -а, -е. 1》 Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками. Однорідні члени речення — члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв'язані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. однорідний — Однакий, однаковий, однаковісінький Словник чужослів Павло Штепа
  5. однорідний — ОДНОРІ́ДНИЙ (який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах), НЕДИФЕРЕНЦІЙО́ВАНИЙ, ГОМОГЕ́ННИЙ книжн. Метали, скло, кераміка, полімери — це матеріали однорідні, або гомогенні (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. однорідний — Однорі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. однорідний — ОДНОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками. При натуральному господарстві суспільство складалося з маси однорідних господарських одиниць.. Словник української мови в 11 томах