однорідний

однорі́дний

-а, -е.

1》 Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками.

Однорідні члени речення — члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв'язані.

2》 Який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах.

Однорідний хор — хор, до складу якого входять лише однорідні голоси (дитячі, чоловічі або жіночі).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

однорідний — однорі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
однорідний — [однор’іднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
однорідний — Однакий, однаковий, однаковісінький Словник чужослів Павло Штепа
однорідний — ОДНОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками з ким-, чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
однорідний — ОДНОРІ́ДНИЙ (який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах), НЕДИФЕРЕНЦІЙО́ВАНИЙ, ГОМОГЕ́ННИЙ книжн. Метали, скло, кераміка, полімери — це матеріали однорідні, або гомогенні (з журналу). Словник синонімів української мови
однорідний — Однорі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
однорідний — ОДНОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками. При натуральному господарстві суспільство складалося з маси однорідних господарських одиниць.. Словник української мови в 11 томах