однотонний
ОДНОТО́ННИЙ¹, а, е.
1. Який весь час звучить однаково, одноманітно; однозвучний.
Богуслав ніби вимер. Ні в одній хаті не світився огонь; ніде не було чути ні найменшого гуку; тільки вода шуміла по камінні однотонним шумом (І. Нечуй-Левицький);
Місяць підіймається вище, і краплі, зриваючись з дерев, мерехтять самоцвітами і своїм однотонним перестуком заколисують землю (М. Стельмах);
Характеристика турків подається в опері [“Запорожець за Дунаєм” С. С. Гулака-Артемовського] в умовно-орієнтальному, узагальненому плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза, яка весь час повторюється, різкі оркестрові зіставлення.., однотонний, на одному звуку речитатив (з наук. літ.).
2. Однаковий, незмінний.
Очам ніде було спочити на безкінечних, однотонних діаграмах і постійних портретах (Б. Антоненко-Давидович);
Було, весни животворящий дух Замети срібні склом тонким укриє, І перших крапель однотонний рух Наллє серця вином ясної мрії (М. Рильський).
3. Який має один тон забарвлення; одноколірний, однобарвний.
Заходив ранній зимовий вечір. Сірі, олов'яні, однотонні, як небілене полотно, хмари нерухомо облягали небо (Г. Коцюба);
Коли ми розглядаємо Венеру в телескоп, вся її видима поверхня здається однотонною (з газ.).
ОДНОТО́ННИЙ², а, е.
Розрахований на одну тонну вантажу.
Однотонна вагонетка.
Значення в інших словниках
- однотонний — одното́нний 1 прикметник одноманітний одното́нний 2 прикметник що вміщує одну тонну Орфографічний словник української мови
- однотонний — I -а, -е. 1》 Який весь час звучить однаково, одноманітно; однозвучний. 2》 Однаковий, незмінний. 3》 Який має один тон забарвлення; одноколірний, однобарвний. II -а, -е. Який уміщує одну тонну вантажу. Однотонні вагонетки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- однотонний — МОНОТО́ННИЙ (який весь час звучить однаково), ОДНОЗВУ́ЧНИЙ, ОДНОТО́ННИЙ. — Ну? — Те нукання як крапля з даху після великого грозового дощу, й під його монотонний плюск гарно було дрімати (І. Словник синонімів української мови
- однотонний — Одното́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- однотонний — ОДНОТО́ННИЙ¹, а, е. 1. Який весь час звучить однаково, одноманітно; однозвучний. Богуслав ніби вимер. Ні в одній хаті не світився огонь; ніде не було чути ні найменшого гуку; тільки вода шуміла по камінні однотонним шумом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах