однотонний

ОДНОТО́ННИЙ¹, а, е.

1. Який весь час звучить однаково, одноманітно; однозвучний.

Богуслав ніби вимер. Ні в одній хаті не світився огонь; ніде не було чути ні найменшого гуку; тільки вода шуміла по камінні однотонним шумом (Н.-Лев., III, 1956, 100);

Місяць підіймається вище, і краплі, зриваючись з дерев, мерехтять самоцвітами і своїм однотонним перестуком заколисують землю (Стельмах, І, 1962, 341);

Характеристика турків подається в опері ("Запорожець за Дунаєм" С. С. Гулака-Артемовського] в умовно-орієнтальному, узагальненому плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза, яка весь час повторюється, різкі регістрові зіставлення.., однотонний, на одному звуку речитатив (Укр. клас. опера, 1957, 137).

2. Однаковий, незмінний.

Було, весни животворящий дух Замети срібні склом тонким укриє, І перших крапель однотонний рух Наллє серця вином ясної мрії (Рильський, Поеми, 1957, 10).

3. Який має один тон забарвлення; одноколірний, однобарвний.

Заходив ранній зимовий вечір. Сірі, олов’яні, однотонні, як небілене полотно, хмари нерухомо облягали небо (Коцюба, Нові береги, 1959, 324);

Коли ми розглядаємо Венеру в телескоп, вся її видима поверхня здається однотонною (Рад. Укр., 14.ІІ 1961, 3).

ОДНОТО́ННИЙ², а, е. Який уміщує одну тонну вантажу.

Однотонні вагонетки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однотонний — одното́нний 1 прикметник одноманітний одното́нний 2 прикметник що вміщує одну тонну Орфографічний словник української мови
  2. однотонний — I -а, -е. 1》 Який весь час звучить однаково, одноманітно; однозвучний. 2》 Однаковий, незмінний. 3》 Який має один тон забарвлення; одноколірний, однобарвний. II -а, -е. Який уміщує одну тонну вантажу. Однотонні вагонетки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однотонний — ОДНОТО́ННИЙ¹, а, е. 1. Який весь час звучить однаково, одноманітно; однозвучний. Богуслав ніби вимер. Ні в одній хаті не світився огонь; ніде не було чути ні найменшого гуку; тільки вода шуміла по камінні однотонним шумом (І. Словник української мови у 20 томах
  4. однотонний — МОНОТО́ННИЙ (який весь час звучить однаково), ОДНОЗВУ́ЧНИЙ, ОДНОТО́ННИЙ. — Ну? — Те нукання як крапля з даху після великого грозового дощу, й під його монотонний плюск гарно було дрімати (І. Словник синонімів української мови
  5. однотонний — Одното́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)