одурювати

ОДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОДУРИ́ТИ, одурю́, оду́риш, док., кого.

1. Те саме, що обду́рювати.

І жду її [долю], і виглядаю, Дурний свій розум проклинаю, Що дався дурням одурить, В калюжі волю утопить (Т. Шевченко);

– Ти думаєш, я тебе одурюю? .. Ні, ще Василь Порох нікого не обдурював... (Панас Мирний);

Недовго цвіла Марта, скоро й одцвіла; трапилося їй погано: одурив її панський лакейчук (Грицько Григоренко).

2. рідко. Те саме, що одурма́нювати.

Ось моє кредо, Друже! Збагнути глибоко й відповідально, що впродовж довгих і кривавих віків нас одурювали, заплутували в павутину потойбічних страхів (О. Бердник);

Ходила [стара] по покоях і ломила руки .. – Господи, як би її врятувати!.. Одурив, обпоїв проклятий розбійник... (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

одурювати — оду́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
одурювати — ОБДУРЮВАТИ; (дурманити) ОДУРМАНЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
одурювати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
одурювати — -юю, -юєш, недок., одурити, одурю, одуриш, док., перех. 1》 Те саме, що обдурювати. 2》 рідко. Те саме, що одурманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
одурювати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
одурювати — Обду́рювати і оду́рювати, -рюю, -рюєш; обдури́ти і одури́ти, -дурю́, -ду́риш, -ду́рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
одурювати — ОДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОДУРИ́ТИ, одурю́, оду́риш, док., перех. 1. Те саме, що обдурювати. І жду її [долю], і виглядаю, Дурний свій розум проклинаю, Що дався дурням одурить, В калюжі волю утопить (Шевч., II, 1963, 16); — Ти думаєш, я тебе одурюю? .. Словник української мови в 11 томах