1. Словник української мови у 20 томах

одутий

ОДУ́ТИЙ, а, е.

Те саме, що оду́тлий.

Ледве, ледве Переносить [цар] ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте Його мучило (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одутий — оду́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одутий — -а, -е. Те саме, що одутлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одутий — ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом). Словник синонімів української мови
  4. одутий — ОДУ́ТИЙ, а, е. Те саме, що оду́тлий. Ледве, ледве Переносить [цар] ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте Його мучило (Шевч., І, 1963, 250). Словник української мови в 11 томах
  5. одутий — Оду́тий, -а, -е Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч. Словник української мови Грінченка