одутлуватий

ОДУТЛУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що оду́тлий.

Заокруглене склепіння .. було все штучно обліплене виноградним листям .. З того листя визирали головки амурів з одутлуватими щоками (І. Нечуй-Левицький);

Сигарета вже лежала в нього на губі, одутлувате обличчя замкнулось в безкінечній байдужості до всього (О. Гончар);

Він [Аква] страждав фізично після вчорашнього, це було видно з одутлуватого, хворуватого обличчя (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одутлуватий — див. гладкий Словник синонімів Вусика