одутлуватий
ОДУТЛУВА́ТИЙ, а, е.
Те саме, що оду́тлий.
Заокруглене склепіння .. було все штучно обліплене виноградним листям .. З того листя визирали головки амурів з одутлуватими щоками (І. Нечуй-Левицький);
Сигарета вже лежала в нього на губі, одутлувате обличчя замкнулось в безкінечній байдужості до всього (О. Гончар);
Він [Аква] страждав фізично після вчорашнього, це було видно з одутлуватого, хворуватого обличчя (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одутлуватий — див. гладкий Словник синонімів Вусика