оживляти

ОЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ОЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЖИВИ́ТИ, оживлю́, ожи́виш; мн. ожи́влять; док.

1. кого, що. Повертати до життя, робити знову живим.

Іди [зоре] веселити живучих і оживляти умерлих!.. (Леся Українка);

Масна від вологи земля оживляла коріння, гнала по стовбурах та гілочках життєдайні соки (А. Шиян);

// Відновлювати фізичні й духовні сили, робити життєдіяльним.

Трохи одпочила Стара мати недобита. Живущую силу Сила ночі оживила. Встала, походила Коло замкнутої брами (Т. Шевченко);

Спасибі тобі, Одарко, – подякувала .. Пріська. – Ти мене тією водою так і оживила (Панас Мирний).

2. що, перен. Відновлювати у пам'яті давнє, забуте, зникле і т. ін.

Щиро і радісно вітаю Вас в день Вашого свята. Нехай той день оживить в пам'яті людській Ваші заслуги як поета, що ніжно і любовно приніс в дар братньому народові велике слово українського генія – Т. Шевченка (М. Коцюбинський);

Несподівана зустріч з Сергієм Рудем оживила в пам'яті Олега Івановича тяжкий випадок з його життя (С. Голованівський);

// Пробуджувати знову; відновлювати.

[Маруся:] Хто дав тобі право оживляти занедбані надії?.. (Панас Мирний);

Навіщо ж ховати змарнілі квіти, навіщо оживляти завмерлі мрії? (Леся Українка);

Вони обидва, не перемовившись і словом, почували подих весни, що оживлювала їхні задубілі чуття (Олесь Досвітній).

3. кого. Виводити з стану млявості, байдужості; робити жвавішим, веселішим.

Мене радував її голос, мене оживляла її присутність (Ю. Збанацький);

Торти й вина трохи оживили гостей (Ірина Вільде);

Почуття полегкості оживило його, вмить підбадьорило (Я. Гримайло);

// що. Надавати рухливості, виразності, жвавості (обличчю, очам).

Знов усмішка оживила її вродливе обличчя, тільки це вже була задумлива, тиха, трохи журлива усмішка (С. Журахович);

Злість оживила прим'яте, трохи роздуте біля вух обличчя дукача (М. Стельмах).

4. що, перен. Наповнювати життям, діяльністю і т. ін.

Зв'язок з багатими ще тоді угро-руськими громадами оживив усю верховину (І. Франко);

– Він, – мотивувала вона цю пораду, – сам один, .. буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату та перейме почасти його ґаздівство в свої руки (О. Кобилянська);

Він [Андрій] почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він оживить мертві стіни сахарні, пустить в рух колеса, паси машини і людську силу (М. Коцюбинський).

5. що, перен. Робити інтенсивнішим, активнішим, діяльнішим.

[Антоніо:] Не жахайтесь, любий друже! Постарів Тоніо, та ще живий, ще й хоче торг у вас тут оживити (Леся Українка);

Почав директор-дипломат, – щоб ви, шановний, як начальник .. Прийшли до школи хоть на час .. Візит оживить педпроцес (С. Олійник).

6. що, перен. Робити яскравішим, барвистішим.

Ось знов, як з хмари, виткнувся рядок хлопців та дівчат і оживив образ ясними барвами строїв, молодими розпаленими обличчями... (М. Коцюбинський);

Як весело, як молодо шумить Під берестом чи дубом віковічним, Стемнілу оживляючи блакить, Вогонь рибальський разом з поетичним! (М. Рильський);

Завод, осяяний сонцем. Тільки як же його оживити, щоб не вийшло на папері сухе креслення? (А. Хижняк).