оживляти

БАДЬОРИ́ТИ (надавати енергії, сили), ЗБАДЬО́РЮВАТИ, ПІДБАДЬО́РЮВАТИ, ОЖИВЛЯ́ТИ підсил., ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ (ПІДЖИВЛЯ́ТИ) (також із сл. сили, нерви і т. ін.); ОСВІЖА́ТИ (про явище природи, ковток води і т. ін.). — Док.: збадьори́ти, підбадьо́рити, оживи́ти, підживи́ти, освіжи́ти. Іній на деревах і срібна паморозь у степах веселили, бадьорили людей (С. Скляренко); Ясноголосе птаство лящить з самого світанку, босі ноги купаються в холодній росі, що освіжа, збадьорює, голова повна гаму (К. Гордієнко); Почуття полегкості оживило його, вмить підбадьорило (Я. Гримайло); Гучне "ура" підхопило Орлюка, підживило його сили (О. Довженко).

ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок.: зга́дувати, прига́дувати, нага́дувати, зду́мувати, наду́мувати, спога́дувати, спомина́ти, помина́ти, припомина́ти. Чомусь саме тепер дід Дунай згадав свою матір, згадав те, що лежало в найдальшому, найпотаємнішому і до болючих сліз теплому закутку його пам'яті... (М. Стельмах); Юрій пригадав усі події вчорашнього дня (В. Собко); Вона йшла і старалася нагадати собі плавні, як бачила їх згори, до переправи (М. Коцюбинський); Як здумає він, що Галя не переможе батька-матері, ..то серце його наче хто в жмені здавить (Панас Мирний); Артем помовчить трохи, мовби надумує, а потім: — Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу тобі — хто ти (А. Головко); — Ви ще попам'ятаєте, хто для вас Іван Руснак (А. Крушельницький); Як зненацька у людській розмові Дружній голос душу стрепене, Як заблисне в посмішці раптовій Юне личко, — спогадай мене! Спогадай, бо сивина навчила Кожну мить хорошу берегти (М. Рильський); Як було нам і важко, і гірко, Як нещадно пекло нас вогнем, Пам'ятаєш, напевне, Охтирко, І тебе ми не раз спом'янем (О. Ющенко); І ворухнуть не можу я рукою, Коли спімну, що ні одно гаряче Дівоче серце не зітхне, не сплаче, І не затужить нищечком за мною (І. Франко); Він розказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх — не наменув тільки про Галю (Марко Вовчок). — Пор. 3. оживля́ти.

ОЖИВЛЯ́ТИ (робити знову живим померлого або повертати до життя тяжкохворого), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч., ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПОЖИВЛЯ́ТИ діал. — Док.: оживи́ти, відживи́ти, воскреси́ти, опоживи́ти. Покликала Параску, і обидві почали оживляти хворого (Я. Галан); — Оця товаришка показала нам два трупи... і запропонувала нам їх.. відживити (Ю. Смолич); Хоробре Ігореве військо вже тепер ніяк не воскресить... (Н. Забіла); Поки мене терли та оживлювали, та покріпляли, то вже почало смеркатися (І. Франко); Нема у світі гірше, як та невідомість.. Щогодини Катрю ховали, щогодини знов опоживляли (Марко Вовчок).

ОЖИВЛЯ́ТИ (виводити із стану фізичного і духовного пригнічення, занепаду), ВІДРО́ДЖУВАТИ, ОБНОВЛЯ́ТИ (ОНОВЛЯ́ТИ), ОБНО́ВЛЮВАТИ (ОНО́ВЛЮВАТИ), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ОСВІЖА́ТИ, ОСВІ́ЖУВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч., ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ЖИВОТВОРИ́ТИ поет. — Док.: оживи́ти, відроди́ти, обновити (онови́ти), відживи́ти, освіжи́ти, воскреси́ти. Земля оживила Мар'яна, тільки надовго забрала пісню і слух (М. Стельмах); Журлива мелодія наповнює душу невиразним щастям, щастям життя, існування... Не будить вона зверхніх згадок, не малює ніяких образів, а тільки щастям наповняє всього, живить і відроджує (Г. Хоткевич); — Спасибі, Ольго Іванівно, що принесли листа сюди, — промовила Надя, — мене наче обновило всю (Д. Ткач); Голосок синиці душу всю у мене оновив (М. Рильський); Борис тепер сидів спокійний; розмова освіжила його, вивела його на живу колію (І. Франко); (Чернишевський:) Ми з вами лиш для бою, А не для щастя послані в народ. (Шевченко:) Спасибі вам, мене ви воскресили, І я клянусь, — віддам останні сили На боротьбу з насильством віковим! (І. Кочерга); Знов оживлює мене дух першого жару до праці (Уляна Кравченко); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них (гронах) горить, Щоб нам вино животворяще Могло серця животворить (Л. Первомайський).

ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам'яті — про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: оживи́ти, відживи́ти, відсвіжи́ти, відроди́ти, віднови́ти, воскреси́ти. Несподівана зустріч з Сергієм Рудем оживила в пам'яті Олега Івановича тяжкий випадок з його життя (С. Голованівський); — А ви що ж думали? Що ми без жінки заходились "відживляти давні спогади" (Леся Українка); Виборов відсвіжує у своїй пам'яті послідовно ту сумну подію (В. Гжицький); Згадка про мур відродила спомини й про всі інші таємниці місцевого життя (Ю. Смолич); Для Бальзака в ці хвилини скрипка, скорена рукою старого кріпака, відновлювала давнє і незабутнє (Н. Рибак); Багато імен стерлося з пам'яті (вчителя), уява воскрешала тільки поодинокі обличчя (О. Слісаренко). — Пор. згада́ти.

ОЖИВЛЯ́ТИ (робити яскравішим, барвистішим за кольором), ОЖВА́ВЛЮВАТИ, ОСВІЖА́ТИ, ОСВІ́ЖУВАТИ рідше. — Док.: оживи́ти, ожва́вити, освіжи́ти. Зійшло сонце і дивними світлотінями оживило долину, дуби та в'язи (О. Іваненко); Сонячне проміння, проходячи крізь мережані арабески вікон, кидає примхливі плями, ожвавлюючи золотом казкові фарби залу (І. Кочерга); Блякле осіннє сонце іскорками миготіло на зброї і освіжало одноманітний сірий тон степу й військового строю (П. Панч).