ожилий
ОЖИ́ЛИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. акт. до ожи́ти.
Згадується, стояла рання весна, земля протряхла, над смородом війни почувався хвилюючий, ніжний подих ожилої природи (Ю. Яновський);
Поїзд мчить між стінами ще безлистих, але вже ожилих, вируючих живими соками життя дерев (В. Козаченко);
Навіть при безвітряній погоді шепотіли щось своє, потаємне ожилі по весні осокори (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ожилий — ожи́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- ожилий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до ожити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ожилий — ОЖИ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до ожи́ти. Згадується, стояла рання весна, земля протряхла, над смородом війни почувався хвилюючий, ніжний подих ожилої природи (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах