ожиріння
ОЖИРІ́ННЯ, я, с.
Стан за знач. ожирі́ти.
Ожиріння – результат порушення динамічної рівноваги між кількістю енергії, яка надходить в організм з їжею, та енергією, що він її витрачає (з наук.-попул. літ.);
Страждали [люди] від ожиріння й браку свіжого повітря – і не ходили пішки, а їздили в щільно замкнених каретах (О. Полторацький);
Неля не встигла висловити своєї волі, коли до кімнати увійшов чернець. Це був красивий якоюсь жіночою вродою високий мужчина з помітним вже ожирінням (Ірина Вільде).
△ (1) Ожирі́ння се́рця – надмірне відкладання жиру в тканині серця.
– Куди їхнім коням до наших! Вони в них задихаються від ожиріння серця!.. (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ожиріння — ожирі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ожиріння — -я, с. Стан за знач. ожиріти. Генетичне ожиріння — ожиріння, яке залежить від генетичних чинників. Гіпооваріальне ожиріння — ожиріння, яке розвивається у жінок після видалення яєчників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ожиріння — ОЖИРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. ожирі́ти. Ожиріння — результат порушення динамічної рівноваги між кількістю енергії, яка надходить в організм з їжею, та енергією, що він її витрачає (Наука.. Словник української мови в 11 томах