ожиріння
ОЖИРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. ожирі́ти.
Ожиріння — результат порушення динамічної рівноваги між кількістю енергії, яка надходить в організм з їжею, та енергією, що він її витрачає (Наука.., 4, 1966, 29);
Страждали [люди] від ожиріння й браку свіжого повітря — і не ходили пішки, а їздили в щільно замкнених каретах (Полт., Повість.., 1960, 418);
Неля не встигла висловити своєї волі, коли до кімнати увійшов чернець. Це був красивий якоюсь жіночою вродою високий мужчина з помітним вже ожирінням (Вільде, Сестри.., 1958, 429).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ожиріння — ожирі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ожиріння — -я, с. Стан за знач. ожиріти. Генетичне ожиріння — ожиріння, яке залежить від генетичних чинників. Гіпооваріальне ожиріння — ожиріння, яке розвивається у жінок після видалення яєчників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ожиріння — ОЖИРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. ожирі́ти. Ожиріння – результат порушення динамічної рівноваги між кількістю енергії, яка надходить в організм з їжею, та енергією, що він її витрачає (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах