озаглавлювати
ОЗАГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗАГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. озагла́влять; док., що.
Давати заголовок.
Не згоджуюсь теж я й з радою озаглавлювати книжки менням автора, як-от: Квітка-Основ'яненко, Котляревський... (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озаглавлювати — озагла́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- озаглавлювати — -юю, -юєш, недок., озаглавити, -влю, -виш; мн. озаглавлять; док., перех. Давати заголовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озаглавлювати — ОЗАГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗАГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. озагла́влять; док., перех. Давати заголовок. Не згоджуюсь теж я й з радою озаглавлювати книжки менням автора, як-от: Квітка-Основ’яненко, Котляревський… (Мирний, V, 1955, 364). Словник української мови в 11 томах