1. Словник української мови в 11 томах

озаглавлювати

ОЗАГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗАГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. озагла́влять; док., перех. Давати заголовок.

Не згоджуюсь теж я й з радою озаглавлювати книжки менням автора, як-от: Квітка-Основ’яненко, Котляревський… (Мирний, V, 1955, 364).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озаглавлювати — озагла́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. озаглавлювати — -юю, -юєш, недок., озаглавити, -влю, -виш; мн. озаглавлять; док., перех. Давати заголовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. озаглавлювати — ОЗАГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗАГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. озагла́влять; док., що. Давати заголовок. Не згоджуюсь теж я й з радою озаглавлювати книжки менням автора, як-от: Квітка-Основ'яненко, Котляревський... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах