озерний

ОЗЕ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до о́зеро.

Небо, земля і озерні води урочисто мовчать, заворожені золотим осіннім умиранням... (М. Руденко);

Він розніжено зліг на квітчастий килим, що мав правити йому за квітучий лужок біля озерної прохолоди (І. Волошин);

Казарок крик з озерних плес долинув із долин... (І. Гончаренко);

// Який живе, водиться, росте в озері, на озері.

З озер пливла нічна вогкість, десь далеко кричала озерна птиця – бугай (О. Донченко);

У житах співали перепели, кумкали озерні жаби (А. Шиян);

Нам видно, як серед блискучої водяної гладіні бродить, розгулюючи на мілкому, всяка озерна дрібнота (О. Гончар).

2. Який має велику кількість озер (про місцевість, країну і т. ін.).

Лежать у полі вперті валуни На Молодечнині, в озернім краї (М. Рильський);

У минулім році в серпні довелося буть мені у Карелії озерній у зеленій стороні (І. Гончаренко).