озерний
ОЗЕ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до о́зеро.
Небо, земля і озерні води урочисто мовчать, заворожені золотим осіннім умиранням… (Руд., Остання шабля, 1959, 9);
Він розніжено зліг на квітчастий килим, що мав правити йому за квітучий лужок біля озерної прохолоди (Вол., Місячне срібло, 1961, 8);
Казарок крик з озерних плес долинув із долин… (Гонч., Вибр., 1959, 309);
// Який живе, водиться, росте в озері, на озері.
З озер пливла нічна вогкість, десь далеко кричала озерна птиця — бугай (Донч., III, 1956, 97);
У житах співали перепели, кумкали озерні жаби (Шиян, Гроза.., 1956, 672);
Нам видно, як серед блискучої водяної гладіні бродить, розгулюючи на мілкому, всяка озерна дрібнота (Гончар, Маша.., 1959, 38).
2. Який має велику кількість озер (про місцевість, країну і т. ін.).
Лежать у полі вперті валуни На Молодечнині, в озернім краї (Рильський, III, 1961, 284);
У минулім році в серпні довелося буть мені у Карелії озерній у зеленій стороні (Гонч., Вибр., 1959, 263).
Значення в інших словниках
- озерний — озе́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- озерний — [озернией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- озерний — -а, -е. 1》 Прикм. до озеро. || Який живе, водиться, росте в озері, на озері. Озерні відклади — геологічні відклади, що утворилися на дні озер. 2》 Який має велику кількість озер (про місцевість, країну і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- озерний — ОЗЕ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до о́зеро. Небо, земля і озерні води урочисто мовчать, заворожені золотим осіннім умиранням... (М. Руденко); Він розніжено зліг на квітчастий килим, що мав правити йому за квітучий лужок біля озерної прохолоди (І. Словник української мови у 20 томах
- озерний — Озе́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)