озирк
О́ЗИРК, у, ч., розм., рідко.
Швидкий погляд навколо, назад.
В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Я. Щоголів);
Тритузний опинився попереду одинцем, але він, видно, почував, що Кульбака й тут вже наступає йому на п'яти, бо озирнувсь, .. і цей озирок дорого ж йому обійшовсь! (О. Гончар).
◇ (1) З о́зирками:
а) поглядаючи кругом; оглядаючись.
Помітивши Семка,.. дівчина з озирками поспішає до нього (О. Гончар);
б) (зі сл. розка́зувати, кивну́ти, зверну́тися і т. ін.) так, щоб ніхто не бачив і не чув; обережно, обачно.
Ледь помітно, з озирками вона кивнула на знак згоди (з газ.);
З триво́жними о́зирками.
Слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його [вуйка] лютість (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озирк — о́зирк іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- озирк — -у, ч., розм., рідко. Дія за знач. озирнутися, озиратися. З озирками — а) поглядаючи кругом; озираючись; б) обережно, обачно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озирк — з о́зирками. 1. Поглядаючи кругом; оглядаючись. Помітивши Семка,.. дівчина з озирками поспішає до нього (О. Гончар). 2. зі сл. розка́зувати, кивну́ти, зверну́тися і т. ін. Так, щоб ніхто не бачив і не чув; обережно, обачно. Фразеологічний словник української мови
- озирк — О́ЗИРК, у, ч., розм., рідко. Дія за знач. озирну́тися, озира́тися. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Щог., Поезії, 1958, 215). ◊ З о́зирками — а) поглядаючи кругом; озираючись. Словник української мови в 11 томах
- озирк — Озирк, -ку м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. Щог. Сл. 6. Словник української мови Грінченка