озирк

з о́зирками. 1. Поглядаючи кругом; оглядаючись. Помітивши Семка,.. дівчина з озирками поспішає до нього (О. Гончар). 2. зі сл. розка́зувати, кивну́ти, зверну́тися і т. ін. Так, щоб ніхто не бачив і не чув; обережно, обачно. Ледь помітно, з озирками, кивнула вона на знак згоди (З газети); з триво́жними о́зирками. Слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його (вуйка) лютість (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озирк — о́зирк іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. озирк — -у, ч., розм., рідко. Дія за знач. озирнутися, озиратися. З озирками — а) поглядаючи кругом; озираючись; б) обережно, обачно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. озирк — О́ЗИРК, у, ч., розм., рідко. Швидкий погляд навколо, назад. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Я. Щоголів); Тритузний опинився попереду одинцем, але він, видно, почував, що Кульбака й тут вже наступає йому на п'яти, бо озирнувсь, .. Словник української мови у 20 томах
  4. озирк — О́ЗИРК, у, ч., розм., рідко. Дія за знач. озирну́тися, озира́тися. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Щог., Поезії, 1958, 215). ◊ З о́зирками — а) поглядаючи кругом; озираючись. Словник української мови в 11 томах
  5. озирк — Озирк, -ку м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. Щог. Сл. 6. Словник української мови Грінченка